Віталій Кличко про свою перемогу над Самюелем Пітером:
- Я не форсировал события. Не хотел рисковать. Это оказалось правильное реш...



Корисні посилання:
Error: Cache dir: Permission denied!

Украинский портАл Яндекс цитирования Rambler's Top100 Rambler's Top100

Український баскетбол об'єднався - офіційно
Олександр Волков, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ та інші владоможці від баскетболу домовилися. Після наради представників двох донедавна ворогуючих ...

Україна - чемпіон Універсіади з футболу
Чоловіча збірна України з футболу стала чемпіоном Універсіаді у Белграді....

Суркіс: Шевченко має шанс у "Динамо" "закрити" критиків
Президент київського "Динамо" Ігор Суркіс підтвердив, що його клуб зацікавлений в поверненні форварда Андрія Шевченка....

Фотогалерея

Кожному своє



ФК «Княжа» - ФК «Львів» - 0:2 (0:0)

13.09.2008. Добромиль. Стадіон «Княжа Арена». 900 глядачів. t+9. Делегат ФФУ – В. Поліщук (Рівне). Арбітр – А. Яблонський (Тернопіль). Асистенти арбітра – В. Антимійчук (Чернівці), В. Александренко (Вінниця). 4-ий арбітр – А. Грисьо (Львів).

ФК «Княжа»: Скрипник, Налигач (к), Сахно, Антонюк (Курилко 38), Мостовий, Лупашко, Ханас (Малик 85), Курневич, Морозов, Мандзюк, Корольков (Зозуля 60). Запасні – Байрашевський, Гайовий, Танчик, Чепурненко. Головний тренер – Віталій Левченко.

ФК «Львів»: Марущак (к), Гальчук, Жданов (Шевелюхін 73), Кіцута, Даньків (Панас 53), Каваців, Федорчук, Г. Баранець, Б. Баранець, Гордієнко (Полтавець 46), Худзік. Запасні – Радь, Романюк, Леонідов, Котенко. Головний тренер – Степан Юрчишин.

Голи: Кіцута 60, Худзік 68.

Попередження: Гальчук 5 – Лупашко 58.

ФК «Княжа» важко назвати кубковим бійцем бо три останніх розіграші «обривалися» на стадії 1\16 фіналу. Але «переливши кров» у першій лізі луцькій «Волині» команда Віталія Левченка набрала крейсерський хід...

Львівські футболісти навпаки завдяки власній завзятості і непоступливості увійшли до групи кубкового активіста. Матч, що звів у розіграші Кубка України дві команди, на футболках яких красується логотип одного і того ж спонсора УСК «Княжа», як і передбачалося був цікавим. На жаль, добромильський симпатик футболу цього разу, в робочий день, віддав перевагу не відпочинку, а активному виконанню… продовольчої програми. Отож, попри усі припущення осінь керується власними правами. Звідтіля й напівзаповнені трибуни. А шкода, бо ті глядачі, що прийшли цього прохолодного дня, на стадіон отримали чимало позитивних емоцій. Чого тільки вартий епізод, коли діти вивели гравців на поле під стягом Чесної гри, а далі була сама ГРА у дусі Fair Play...

Фаворизований ФК «Львів» не став випробовувати долю і шукати легких шляхів до слави, тому зі стартового свистка арбітра зустрічі перебрав на себе права господаря. Хоча й виступав у ролі гостя. До того ж «Княжа Арена» їм добре знайома. Львів'яни тут немов риба у воді. Два номінальних нападники Гордієнко і Худзік повинні були робити погоду у карному майданчику, а решта забезпечувати форвардів м’ячами. З капітанською пов’зкою у ворота повернувся Маущак.

«Княжичі», на перший погляд, без боротьби віддали ініціативу. Підпускаючи львів’ян до своїх воріт, таки обирали вичікувальну позицію. І за першої-кращої нагоди прагнули «впіймати» суперника на контратаці. На помилку «Львова» надіялися й спритні хлопці – Корольков і Мандзюк. Найпомітнішим був Володимир Корольков, який перейшов до «Княжої» із мелітопольського «ОЛКОМ-у». До речі, цей невисокий на зріст форвард неодноразово загрожував воротам Марущака. Мар’янові часто доводилося використовувати у протиборствах із цим прудким гравцем весь свій талант. Надто простими для львівського захисту стали навіси Лупашка. Поза тим, львівський воротар встигав діяти безпомилково на виходах і своєчасно ловив м’ячі з-під стійок і поперечини.
Підопічні Юрчишина зусиллями Худзіка, Гордієнка, братів Баранців та Даньківа неодноразово могли «розпечатати» ворота Скрипника. Проте хибили, а в окремих епізодах воротар був бездоганним. Досі дивуюся, яким чином Скрипнику вдалося витягнути із дальньої «дев'ятки» підступний м’яч після «стандарту» Бориса Баранця? Але зробив він це класно. Львів’яни переважали, але лік забитим голам не вдавалося відкрити.
Незважаючи, що матч точився за всіма правилами чесної гри у непоступливій боротьбі за м’яча з Борисом Баранцем травмувався Дмитро Антонюк. Змагалися на трибунах і вболівальники, які закликали своїх до чіткості, але гра тривала у незмінному руслі.

Захист львів'ян досить впевнено відіграв і фактично на голодному пайку тримав Олександра Мандзюка, єдиного чистого форварда, що шукав удачі біля воріт ФК Львів. Натомість нападники ФК «Львів за перші 45-ть хвилин гри не спромоглися довести атаки до логічного завершення. Такий скромний підсумок першого тайму.

«Княжа» розпочала другий тайм із небезпечної атаки. Мандзюк виводив на удар Ханаса. Андрій потужно пробив, але над воротами. Атака-відповідь гостей. Валерій Федорчук лівою «вистрелив» із відстані 20-ти метрів низом і м'яч «просвистів» поруч зі стійкою.

З виходом на поле Панаса львівська атака набрала «рум'янців». Вадим на всій площині поля шукав шляхів до взяття «княжої фортеці». Оборона не завжди справляючись із швидкісним футболістом почала вдаватись до дрібних фолів. Завдяки одному із них львів'яни нарешті повели у рахунку. Чи не вперше за час виступів штрафний удар взявся виконати Анатолій Кіцута. М’яч пасував під його коронну ліву ногу, а набравши відповідної сили і траєкторії, безперешкодно з понад тридцятиметрової відстані, пролетів над головами футболістів. Скрипник вийшовши із воріт, прорахувався і за власну помилку дорого заплатив – гол.

Все активніше почав діяти братський дует Баранців з Павлом Худзіком, який добре обізнаний із грою «княжичів». І ось через вісім хвилин гри Григорій з правого крає посилає м’яча у карний майданчик. Нагоду для взяття воріт підхопив Худзік і «щічкою» змусив капітулювати Скрипника. 2:0 на користь ФК «Львів». Перемога, якої підопічні не могли втратити.

ФК «Княжа» не погоджується з невдачею. Тож підопічні Левченка вмикають нові швидкості. Атаки проводять одну за одною. На вістрі перебували Курилко і Курневич, але найреальніший момент скоротити рахунок був у капітана Налигача. Однак Владислав головою «замикаючи» навіс з кутового не зміг обіграти Марущака, який вчасно опинився у потрібному місці.

Львівські футболісти вчасно зрозуміли, що з таким суперником не варто жартувати, взялися до роботи із подвоєною енергією. Мостовий з Полтавцем майже синхронно залетіли у ворота, але м'яч залишився за їхніми спинами...

Після вдалих індивідуальних дій Худзіка мав нагоду відзначитись Полтавець, але Роман не влучив м’ячем із меж воротарского майданчика буквально у порожні ворота.
ФК «Львів» таки майстерно розставив крапки над пресловутим «І». Тому пробився до наступного раунду Кубка України. Футболісти зі Щасливого, будь уважнішими і влучнішими, також могли розраховувати на кращу долю. Попри усі припущення сама гра показала, хто чого вартий і на що заслуговує.

Післямова

Степан Юрчишин, головний тренер ФК «Львів»:
 

- Наша команда виграла, а перемога завжди тішить. Кубкові матчі дуже непрості, бо усі команди серйозно налаштовуються на гру. Тут завжди є місце сенсація. Щодо гри, то мої підопічні допустились кількох помилок, які на щастя для нас не стали фатальними. Мабуть, після зборів, який ми провели в Євпаторії, гравці дещо втомлені, але це футбол. На загал, ми досягли успішного результату. Тож грою я задоволений.

- Ви вдались до експериментів: Борис Баранець грав зліва, Даньків справа...

- Хотіли провірити більше гравців. Шкода, що мали змогу зробити лиш три заміни. Хотілося подивитися де ще можемо щось зробити і змінити. До того ж експерименти ніколи не завадять.

- Сьогодні у складі «Княжої» виступав Ханас. Як оцінюєте його гру?

- Андрій мені сподобалася. Він багато і самовіддано працював. У нього було велике бажання показати усе краще. До речі, у «Княжій» виступають не тільки Ханас, але й Чепурненько з Мандзюком, які були у нас.

- Чи ви непроти повернути Мандзюка до Львова?

- Так у нас є свої нападники. Ми не можемо усіх зібрати в одну команду. Мандзюк також багато трудився. Сьогодні він зіграв добре.

Віталій Левченко, головний тренер ФК «Княжа»:

- Матч складався із двох таймів. Перший ми провели дисципліновано, тому гра була рівною. Щодо другого, то якщо суперник використовує твої помилки суперника – то він виграє. ФК «Львів» забивши перший м’яч, отримав психологічну перевагу і швидко розвинув свій наступний успіх. Я вітаю львівську команду з хорошою грою та заслуженою перемогою. Бажаю, щоб ця команда радувала своїх уболівальників не тільки у Кубку, але й у чемпіонаті.

- Ви якось особливо налаштовували своїх підопічних на цей поєдинок?

- Не можна так говорити, що ми по-особливому налаштовувались на цю гру. Але готувалися солідно. Переглянули матч ФК «Львів» – «Арсенал». Тому побудували свою гру від оборони. Звичайно, Львів’яни вищі за класом і майстерністю. Тож ми не могли грати з такою командою у відкритий футбол, оскільки могли б пропустити значно більше м’ячів. Ми грали від оборони, хотілося впіймати грізного суперника на контратаках – не вдалося. Були моменти, коли нам щось вдавалося, але й не вдалося чимало. Ще раз наголошу, це футбол і той, хто використовує чужі помилки досягає перемоги.

- Де, на вашу думку, було б краще грати: в Добромилі чи в Борисполі?

- Популяризація футболу потрібна усюди. В Добромилі ми провели хороший тренувальний збір. До того ж нам було цікаво зіграти на добромильській «Княжій Арені». До речі, у цьому місті дуже гарний стадіон. В Борисполі наші хлопці перебували ніби й вдома. Можливо було б легше. Та й уболівальники, яких у нас не так вже й багато, нам би психологічно допомогли. Але нічого страшного: зіграли хороший матч із досить сильним суперником.

Олександр Паук
< Назад
Ваше ім'я *
Ваш e-mail *
Ваша відповідь*
Введіть код, зображений на рисунку: