Віталій Кличко про свою перемогу над Самюелем Пітером:
- Я не форсировал события. Не хотел рисковать. Это оказалось правильное реш...



Корисні посилання:
Error: Cache dir: Permission denied!

Украинский портАл Яндекс цитирования Rambler's Top100 Rambler's Top100

Український баскетбол об'єднався - офіційно
Олександр Волков, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ та інші владоможці від баскетболу домовилися. Після наради представників двох донедавна ворогуючих ...

Україна - чемпіон Універсіади з футболу
Чоловіча збірна України з футболу стала чемпіоном Універсіаді у Белграді....

Суркіс: Шевченко має шанс у "Динамо" "закрити" критиків
Президент київського "Динамо" Ігор Суркіс підтвердив, що його клуб зацікавлений в поверненні форварда Андрія Шевченка....

Фотогалерея

Львів’янин Віктор Плотніков захистив звання чемпіона світу з боксу

 
 
У середу, 12-го грудня, у Львівському обласному цирку відбувся черговий вечір професійного боксу, організований асоціацією професійного боксу Львівщини та місцевою промоутерською компанією «Зірки професійного боксу». Головним двобоєм цього заходу став захист титулу за звання чемпіона світу за версією GBU Віктором Плотніковим у напруженому поєдинку проти венесуельця Карлоса Донгуша. Поспостерігати за цим дійством, знехтувавши останнім поєдинком київського «Динамо» у Лізі чемпіонів, прийшло багато любителів боксу, заповнивши майже вщерть трибуни цирку…
 
А розпочався вечір профбоксу з поєдинку між двома представниками України - Борисом Акоповим та Ігорем Горлочовим. За регламентом це був 4-раундовий двобій, і хоча боксери не продемонстрували високої якості боксу, проте потішили публіку добряче. У перших двох раундах точнішими були удари харків’янина Горлочова. А в третьому та четвертому раундах Борис Акопов влаштував на ринзі справжнє шоу, яке швидше було схожим на клоунаду. Борис дратував свого суперника мімікою та жестами, втікав від нього по ринзі і навіть встигав щось жестикулювати вболівальникам. У суддів цього поєдинку було нелегке завдання віддати комусь перевагу, адже боксу як такого продемонстровано не було. Тому у цьому «двобої» й було зафіксовано нічию, хоча візуально здалося, що Горлочов більше заслуговував на перемогу. Для нього це був лише другий бій на професійному ринзі, тоді як для Акопова - це профдебют. Йому, мабуть, після цього краще буде взагалі змінити рід діяльності, оскільки важко буде розраховувати на те, що боси львівського професійного боксу запросять його ще для проведення поєдинків.
 
Другий бій тривав менше хвилини і ще більше розчарував вболівальників. Криворізькому супертяжу Максиму Педюрі, котрий постійно виступає у Львові, знадобилося лише кілька десятків секунд, аби нокаутувати білоруса Антона Семенченка. Невідомо, на що розраховував Семенченко, котрий за своїми габаритами більше був схожим на борця сумо, а не на боксера, коли їхав до Львова. Впавши після першого ліпшого удару Педюри, білорус на підлозі почекав, коли рефері поєдинку відрахує до десяти, після чого спокійно встав і пішов у свій куток під поодинокі ганебні вигуки глядачів.
 
А ось наступний поєдинок був справді вартий того, аби його переглянути. У ваговій категорії до 69.9 кг один з найталановитіших львівських боксерів Костянтин Ровенський зустрівся з доволі міцним грузином Олександре Бенідзе. Вийшовши на ринг під пісню Віктора Цоя «Перемен требуют наши сердца» та дочекавшись стартового гонгу, Костя одразу опанував ситуацію в ринзі і, використовуючи свої довші руки, почав обстрілювати грузина з дальньої дистанції. Навіть коли суперники доходили до розміну ударами, Ровенський виглядав різноманітнішим та цікавішим. У середині восьмираундового двобою грузин кілька разів крізь блок дістав Костю, проте ключовим це у поєдинку не стало. В останніх раундах Ровенський постійно комбінував, чергуючи удари в корпус та голову суперника. Після фінального гонгу усі судді віддали перевагу львів’янину: 80:72, 80:72 та 80:76. Таким чином Ровенський здобув свою восьму перемогу у восьми поєдинках.
 
Далі знову настала черга виходити на ринг суперважковаговикам. Дніпропетровцю Андрію Руденку, який захищає кольори львівської промоутерської компанії «Зірки професійного боксу», протистояв грузин Пата Берікашвілі. Руденко активніше розпочав поєдинок, постійно турбуючи свого суперника потужними ударами в корпус. В середині шестираундового двобою Пата після серії ударів Руденка помітно похитнувся, але українець не скористався шансом завершити двобій нокаутом. У п’ятому раунді перевага Руденка стала тотальною, і він практично почав бити на вибір. Але чи то не вистачило потужності удару, чи грузин проявив дива стійкості, проте нокауту так і не було. Зате усі судді закономірно віддали перемогу Андрію Руденку, для якого вона стала сьомою у семи поєдинках.
 
Ну а далі настала кульмінація цього вечора: на ринг посперечатися за пас чемпіона світу за версією GBU у ваговій категорії до 66.7 кг вийшли львів’янин Віктор Плотніков та венесуелець Карлос Донгуш. До цього бою у Плотнікова у всіх його 18-ти боях були зафіксовані перемоги. У Донгуша у 25-ти поєдинках – 19 перемог (з них 18 нокаутом) та 6 поразок. У своєму останньому двобої Карлос уже в першому раунді нокаутував відомого датчанина Реда Зам Зама, якому пророчили чемпіонський поєдинок проти українця Сергія Дзиндзирука, і який до цього не зазнав жодної поразки. Такий тип бійців, як Донгуш, є особливо небезпечним від першої до останньої хвилини, адже втрата хоча б на мить концентрації, може призвести до пропущеного нокаутуючого удару, яких у кар’єрі венесуельця було аж 18.
 
З початком поєдинку одразу стала помітною перевага львів’янина у швидкості, яка призводила до великої кількості точних ударів. Нічого дивного у такій перевазі Плотнікова не було, адже Донгуш завжди виступав у вазі до 69,9 кг, тому природньо є повільнішим. До 4-го раунду стало зрозуміло, що якщо бій й надалі триватиме у такому руслі, то Плотніков за кількістю точних ударів у кожному раунді у підсумку переможе венесуельця. Це добре розумів і Донгуш, тому у 5-му раунді він спробував кардинально змінити манеру бою: Карлос одразу зблизив дистанцію між боксерами і почав «в’язати» Плотнікова у постійних клінчах, намагаючись фізично виснажити львів’янина. Окрім цього у 5-му раунді рефері довелося тричі попереджати венесуельця за удари нижче пояса та головою. Така брудна манера двобою була вигідна Донгушу, тому Плотніков одразу знову спробував відійти на вигідні для себе середню і дальню дистанцію. При швидких атаках венесуельця Плотніков непогано діяв на відходах. У 6-му раунді Донгуш знову активізувався і тричі пробивав лівою крізь блок львів’янина. У свою чергу Віктор провів швидку серійну атаку, притиснувши суперника до канатів, але розвинути успіх, очевидно, не вистачило сил. В останніх раундах венесуелець, розуміючи, що поступається за очками, пішов ва-банк, намагаючись нокаутувати Плотнікова. Проте львів’янин не лише проводив грамотні контратаки, а й коли було потрібно в’язався у клінчах, не даючи своєму супернику наносити потужні удари з близької відстанні. Окрім того, останній раунд через Плотніков, котрий помітно втомився, «не можу» в міру своїх сил проводив в атаках, намагаючись діяти за тактикою «кращий захист – це напад». Після фінального гонгу усі судді віддали перемогу Віктору Плотнікову: 116:113, 116:113 та 118:111. Отож львів’янин захистив свій титул і тепер матиме змогу відновитися перед своїми наступними двобоями.
 
А завершив цей вечір поєдинок у ваговій категорії до 79,4 кг між львів’янином Василем Кондором та білорусом Артемом Соломко. Ці суперники уже одного разу зустрічалися, і тоді важку перемогу здобув львів’янин. Цього разу перемога Василя також була нелегкою. Білорус у перших раундах був помітно швидшим за Кондора, якому довелося багато промахуватися. Якби Соломко діяв активніше, то у Кондора були б значні проблеми у цьому двобої. А так, за підсуками десяти раундів львів’янин наніс значно більшу кількість точних ударів (особливо це стосується другої половини двобою), за що судді одностайно віддали йому перемогу.
 
На останок варто зазначити, що цей вечір відвідали відомі українські боксери-професіонали Володимир Вірчіс, Аліна Шатернікова та Андрій Котельник. Був також запрошений й Віталій Кличко, але через справи так і не зміг завітати до Львова.    
 
       

Денис Максименко, для JeySport
< Назад
 
LeonTo Великий. Львів - провінціальне боксерське місто, провінціальні суперники, провінціальні поєдинки
 
ВеликийТак,без сумнівів....все куплено за великі гроші....то не бокс:((
Ваше ім'я *
Ваш e-mail *
Ваша відповідь*
Введіть код, зображений на рисунку: