Закінчення 2007 року стало для президента Федерації футболу Григорія Суркіса не таким феєричним як квітень місяць, коли завдяки зусиллям його команди і особисто головного футболіста країни у тандемі із Польщею було вигране право на проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
За весь цей час Україна на шляху до Євро-2012 не зробила навіть кроку. Будівництво стадіонів олігархами Ахметовим та Коломийським у Донецьку та Дніпропетровську відповідно, не йдуть в урахування, оскільки, це лише їх особиста заслуга і аж ніяк не Суркіса чи влади.
Постійні сварки з будівництвом навколо НСК "Олімпійський", поки також не дають ніякого результату, і скоріше, і тут Суркіс програв цю битву. Нещодавно президент України Ющенко заявив, що ТРК "Троїцький" начебто не будуть зносити, а будуть будувати в Києві новий стадіон десь на Лівому березі, хоча ні місця, ні проекту стадіону ще ніхто й в очі не бачив. Причому це все відбувається за два роки до крайнього терміну здачі стадіонів інспекції УЄФА.
Утім все лише квіточки у порівнянні з тим, що довелося пережити Григорію Суркісу наприкінці 2007 року.
Перша біда - призначення Прем`єр-міністром України Юлії Тимошенко. Про їх стосунки ще часів роботи обох у Верховній Раді навряд чи варто згадувати розширено. Юля наступила Григорію на туфель, той її відштовхнув, і ледве не побив. Потім, Григорій Михайлович вибачався, але все одно антагонізм між цими політиками і не тільки завдяки цьому епізоду, дуже великий.
Друга біда прийшла 24 грудня. Кабінет міністрів призначив Євгенія Червоненка головою Національного агентства України з питань підготовки і проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, що було створено в серпні цього року.
Давні відносини між Червоненком і Суркісом також дуже далекі від ідеальних, розпочинаючи від їх сварок у верхівці командного органу їх спільної релігії, і закінчуючи протистояння у політиці ще з часів Кучми, коли один несподівано опинився в опозиції, а інший перебував на верхівці кланового управління державою.
Що це може означати для Григорія Суркіса? У принципі, багато що. І Тимошенко, і Червоненко будуть наглядачами за всім, що відбувається навколо Євро-2012. Навряд чи дані люди будуть вставляти палки в колеса народній мрії і скоріше за все, що будуть допомагати, щоб стати ще більшими героями в очах народу.
Але окрім цього вони будуть і заважати Григорію Михайловичу. Тепер виграші тендерів на різноманітні організаційні питання будуть під їх пильним поглядом. Якщо з урядом Януковича Суркіс-старший міг домовитися, то тут дзуськи.
Григорій Суркіс дуже близький до того, щоб замість омріяних бажань бути головним на Євро-2012, він буде з кимсь ще й ділитися. Причому, не лише славою (можливо й ганьбою), але й чимось іншим, ну дуже матеріальним....